він гепнув на лід

1. n

1) стрибок (у воду); занурення

2) розм. миття

3) розм. важкий удар; ляпас

4) амер., розм. сальтисон

5) солонина

6) розсіл; соління

7) розм. п'яниця, пияка

8) падання униз

9) ав. пікірування

2. adv розм.

1) раптом; з ходу; з нальоту; прямо

2) важко, грузько (упасти тощо)

3. v

1) сильно ударити; бити

2) важко падати; гепнути

3) різко падати униз; кидатися з льоту, упасти каменем (про птаха)

4) ав. пікірувати

5) солити; маринувати

6) маринуватися; засолюватися

7) витримувати (у розчині)

8) мокнути (у розчині)

9) розм. напиватися п'яним; надудлитися

* * *

1) стрибок ( у воду); занурення

2) випивка, пиятика, п`янка; п`яниця

3) розсіл; солонина; сальтисон

1) занурювати; поринати, занурюватися

2) мочити, поливати ( водою); мокнути; заливати ( souse up)

3) лити, бризкати

4) cл. напитися, набратися, нализатися

5) солити; маринувати; маринуватися; засолюватися; витримувати ( у розчині); мокнути ( у розчині)

1) icт. важко падати; прямувати вниз; кидатися з нальоту, упасти каменем ( про птаха)

2) aв. пікірувати

гепнути [Гепнув його об землю], бухнути, бабахнути, тарахнути, бебехнути.

* * *

см. бацать

гепнути [Він з коня так і гепнув], гепнутися, бабахнути [Так і бабахнув у воду], бебехнути [Бебехнув на ліжко], бебехнутись [Бебехнувсь об поміст].

* * *

см. бацаться

1) кинути, метнути, вергнути. Б. швырком - шпурнути, швиргонути, пожбурити. Б. во что (многое) - покидати, повкидати, пометати. [Покидали (повкидали) горобців у кашу. Всіх турків у Чорнеє море пометали]. Б. в тюрьму - закинути до в'язниці. Б. с размаху - кидонути. Б. с силой - бебехнути, бубухнути, гепнути, прянути. [Бебехнув (гепнув) ним об землю. Прянула мене на землю]. Б. с шумом - торохнути, хрьо[я]пнути. [Як хряпне відра об землю]. Б. мокрое, густое - ляпнути. [Ляпнула глиною в стіну]. Б. якорь - закинути кітву, кітвицю, якір. Б. жребий - кинути, метнути жереб (жеребок), пожеребкувати. Б. взгляд - зиркнути, скинути на когось очима, блимнути оком (очима), (на)кинути (намигнути) оком. Б. злой взгляд - кинути (метнути) злими очима, бликнути. [Бликнув на мене скоса]. Б. в дрожь - морозом усипати. [Чую - крик: так мене морозом і всипало];

2) кого, что (оставить) кинути, покинути, лишити, залишити, зацурати кого, що, відкинути кого. [Твою дочку хоче взяти, мене, бідну, зацурати]. Б. работу - закинути працю, пуститися діла. [Діла зовсім пустився, ні про що не дбає]. Б. (прекратить) заниматься чем, делать что - занедбати, покинути, закинути що. [Занедбав музику, ніколи скрипки в руки не бере. Покинув курити. Я вже давно закинув співати]. Б. на произвол судьбы - кинути на призволяще. См. ещё Брошенный.

* * *

см. бросать

нрч. ницьма, ниць, (диал.) ничма, (вниз лицом) долілиць, лицем до землі. [Лежати на землі ницьма (Новомоск.). Вони лежать ницьма, один на одному (Л. Укр.). Впав головою на ріжок скрині, вдарився об його, і тоді зсунувся вниз, додолу, лігши ниць (Грінч.). Зачепившись, гепнув ниць у калюжу (М. Левиц.). Він витягнувся на ковдрі ничма (В. Підмог.). Упав долілиць (Київщ.)].

* * *